В зв’язку з набранням чинності від 01.05.2021р. Закону України 1060-ІХ “Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг”, введенням в дію в повному обсязі з 1 травня 2019 року нового Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11. 2017 року N 2189-VIII, та враховуючи вимоги Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» від 09.06. 2018 р. № 2119-VIII виникла необхідність переходу на нову систему взаємовідносин, що виникатимуть у процесі надання та споживання комунальних послуг.

01 листопада 2021 року між споживачами комунальних послуг та виконавцем АТ «ОТКЕ» почав діяти індивідуальний договір приєднання про надання послуг з постачання теплової енергії та надання послуг з постачання гарячої води.

За таких умов, розподіл загальних обсягів споживання теплової енергії для надання послуг здійснюється згідно «Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг» (далі – Методика), затвердженої наказом Мінрегіонбуду від 22.11.2018р. № 315, зареєстрованої в Мінюсті від 28.12.2018р. за № 1502/32954.

Відповідно до вимог Методики, визначений порядок розподілу загальних обсягів теплової енергії, використаної для надання послуг з постачання теплової енергії та надання послуг з постачання гарячої води споживачам багатоквартирних будинків, а саме:

1. Для проведення розподілу загальних обсягів наданих послуг споживачам визначається фактичний обсяг спожитої теплової енергії по будівлі (житловому будинку) за даними вузла (вузлів) комерційного обліку.

2. Загальний обсяг теплової енергії, спожитої для надання послуги з постачання теплової енергії, розподіляється на:

• обсяг теплової енергії витраченої для забезпечення функціонування внутрішньо будинкової системи опалення;

• обсяг теплової енергії витраченої на опалення місць загального користування (МЗК) та допоміжних приміщень будівлі;

• обсяг теплової енергії витраченої на опалення квартир (житлових приміщень) та нежитлових приміщень (вбудовано-прибудованих приміщень комерційного призначення) у будівлі.

• обсяг теплової енергії витраченої на опалення квартир (житлових приміщень) та нежитлових приміщень (вбудовано-прибудованих приміщень комерційного призначення) у будівлі.

2.1. Для будівель в яких частина приміщень (квартир, нежитлових приміщень) або всі приміщення оснащені вузлами розподільного обліку теплової енергії, виконавцем на кінець кожного розрахункового періоду (протягом опалювального сезону) розраховується мінімальна частка середнього питомого споживання теплової енергії на опалення 1м² опалюваної площі. Вихідними даними для даного розрахунку є обсяг теплової енергії, витраченої на опалення квартир та нежитлових приміщень будівлі, та загальна опалювана площа квартир та нежитлових приміщень у будівлі.

У кожному розрахунковому періоді (протягом опалювального сезону), виконавцем перевіряється дотримання вимоги щодо мінімального споживання теплової енергії в квартирах та нежитлових приміщеннях будівлі, які оснащені вузлами розподільного обліку теплової енергії. У разі, якщо визначений згідно переданих споживачем даних вузла розподільного обліку обсяг теплової енергії, використаний на опалення квартири або нежитлового приміщення, за розрахунковий період є меншим від обсягу теплової енергії, розрахованого згідно мінімальної частки середнього питомого споживання теплової енергії по будівлі та опалюваної площі квартири або нежитлового приміщення, – виконавцем проводиться донарахування обсягів теплової енергії до мінімального середнього обсягу.

У разі, якщо споживач не надав виконавцю показань вузла розподільного обліку теплової енергії за розрахунковий період, виконавець протягом 3-х розрахункових періодів проводить нарахування обсягу спожитої теплової енергії по середньому споживанню в попередньому опалювальному періоді, але не нижче мінімальної частки середнього питомого споживання теплової енергії по будівлі з урахуванням опалюваної площі квартири або нежитлового приміщення. Якщо споживач протягом більш ніж 3-х розрахункових періодів не надав виконавцю показань вузла розподільного обліку, подальші розрахунки з даним споживачем проводяться, як із споживачем, приміщення якого не оснащене вузлом розподільного обліку (з подальшим перерахунком та перерозподілом загальних обсягів між усіма споживачами будинку після отримання показань від споживача). При цьому період для перерахунку не може перевищувати 12 розрахункових періодів (календарних місяців).

Обсяг теплової енергії, який розподіляється на потреби опалення споживачів, квартири або нежитлові приміщення яких не оснащені вузлами розподільного обліку, зменшується на обсяг донарахованої теплової енергії до мінімальної частки середнього питомого споживання по квартирам або нежитловим приміщенням, які оснащені вузлами розподільного обліку.

Донарахування обсягів теплової енергії до величини мінімальної частки середнього питомого споживання теплової енергії по будівлі здійснюється з метою унеможливлення опалення квартир або нежитлових приміщень за рахунок суміжних опалюваних квартир або нежитлових приміщень, запобігання утворення грибків та плісняви в приміщеннях, а також недопущення зниження нормативного строку експлуатації приміщень та будівлі.

2.2. Обсяг теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньо будинкової системи опалення, складає відповідну частку (%) від загального обсягу теплової енергії спожитої на потреби опалення будівлі:

• для будівель з індивідуальними тепловими пунктами (ІТП) без регулювання за погодними умовами – 15%;

• для будівель підключених від центральних теплових пунктів (ЦТП) – 8%

За рішенням співвласників будівлі, для визначення обсягів теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньо будинкової системи опалення, можуть бути застосовані дані звіту енергетичного аудиту, виданого спеціалізованою організацією.

Обсяг теплової енергії, витраченої для забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи опалення, розподіляється між усіма квартирами та нежитловими приміщеннями будинку будівлі пропорційно до їх площ.

2.3. Обсяг теплової енергії, витраченої на опалення МЗК та допоміжних приміщень, визначається в залежності від етажності будівлі та складає відповідну частку (%) від загального обсягу теплової енергії, спожитої на потреби опалення будівлі:

• для одноповерхових будівель – 20 %;

• для двоповерхових будівель – 18 %;

• для триповерхових будівель – 16%;

• для чотириповерхових будівель – 14%;

• для п’ятиповерхових будівель – 12 %;

• для шестиповерхових будівель – 10%.

За рішенням співвласників будівлі, для визначення обсягів теплової енергії, витраченої на опалення МЗК та допоміжних приміщень, можуть бути застосовані дані звіту енергетичного аудиту, виданого спеціалізованою організацією.

Обсяг теплової енергії, витраченої на опалення МЗК та допоміжних приміщень, розподіляється між усіма квартирами та нежитловими приміщеннями будівлі пропорційно до їх площ.

2.4. Відповідно, за результатами розрахункового періоду, виконавець надає споживачеві рахунок на оплату наданих послуг з постачання теплової енергії, який сформований з урахуванням наданих послуг з опалення квартири або нежитлового приміщення, забезпечення функціонування внутрішньо-будинкової системи опалення будинку, опалення МЗК та допоміжних приміщень будинку, донарахувань до обсягів мінімальної частки середнього питомого споживання теплової енергії по будівлі (у разі фіксації відхилення), перерахунків згідно оформлених актів претензій.

3.Послуги з постачання гарячої води (ГВП) складаються з :

• обсягів споживання гарячої води за показаннями вузлів розподільного обліку, а у разі їх відсутності – за нормами споживання, встановленими органом місцевого самоврядування;

• обсягів споживання теплової енергії витраченої для забезпечення функціонування внутрішньо будинкової системи ГВП.

3.1. У разі, якщо споживач не надав Виконавцю послуг показники вузлів розподільного обліку гарячої води за розрахунковий період, Виконавець послуг протягом 3-х розрахункових періодів проводить нарахування спожитої гарячої води по середньому споживання попередніх періодів. Якщо споживач більше 3-х розрахункових періодів не надав виконавцю послуг показань вузла розподільного обліку, подальші розрахунки з даним споживачем проводяться, як із споживачем приміщення якого не оснащене вузлом розподільного обліку (з подальшим перерахунком та перерозподілом загальних обсягів між усіма споживачами будинку після отримання показань від споживача). При цьому період для перерахунку не може перевищувати 12 розрахункових періодів (календарних місяців).

3.2. Обсяг теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньо будинкової системи ГВП визначається в залежності від місця приготування гарячої води – місця встановлення водопідігрівача (в будівлі або поза будівлею) та наявності рушникосушарок у будівлях, і складає відповідну частку (%) від загального обсягу теплової енергії спожитої на потреби ГВП:

• • для будівель із рушникосушарками та приготуванням гарячої води в будівлі за наявності циркуляції – 15 %;

• для будівель без рушникосушарок та приготуванням гарячої води в будівлі за наявності циркуляції – 7 %;

• для будівель із рушникосушарками та приготуванням гарячої води поза межами будівлі за наявності циркуляції – 9 %;

• для будівель без рушникосушарок та приготуванням гарячої води поза межами будівлі за наявності циркуляції – 3 %;

За рішенням співвласників будівлі, для визначення обсягів теплової енергії, витраченої забезпечення функціонування внутрішньо будинкової системи ГВП, можуть бути застосовані дані звіту енергетичного аудиту, виданого спеціалізованою організацією.

Обсяг теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи ГВП, розподіляється між споживачами будівлі пропорційно до загальних площ всіх приміщень будівлі.

3.3. Відповідно, за результатами розрахункового періоду, виконавець надає споживачеві рахунок на оплату наданих послуг з постачання гарячої води, який сформований з урахуванням обсягу споживання гарячої води та обсягів теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньо-будинкової системи ГВП.

ПРИКЛАДИ РОЗПОДІЛУ ТА НАРАХУВАННЯ СПОЖИТОЇ ТЕПЛОВОЇ ЕНЕРГІЇ

Приклад №1 (для опалюваної квартири):

Загальний обсяг спожитої теплової енергії у листопаді — 70 Гкал;

Опалювана площа п’ятиповерхового будинку (площа всіх опалюваних квартир) — 2300м²;

Загальна площа (площа опалюваних квартир та квартир з індивідуальним опаленням) — 2500м²;

Тариф на послугу з постачання теплової енергії для населення складає 1737,61 грн. за 1 Гкал;

Опалювана площа квартири — 50м².

1. Обсяг теплової енергії, витрачений на опалення МЗК та допоміжних приміщень визначається як частка від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення для п’ятиповерхової будівлі складає 12% (п.2 розділ 3 Методики) (Qмзк): 70 Гкал * 12% = 8,4 Гкал на всі приміщення; 8,4 Гкал / 2500м² = 0,00336 Гкал на 1м² * 50м² = 0,168 Гкал на квартиру.

2.Обсяг теплової енергії, витрачений на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи опалення, приймається як частка від загального обсягу теплової енергії, спожитої на опалення будівлі при подачі теплоносія в опалювані приміщення від індивідуального теплового пункту без регулювання за погодними умовами складає 8% (п.2 розділ 5 Методики) (Q оп ф.с.): 70 Гкал * 8% = 5,6 Гкал на всі приміщення;

5,6 Гкал/ 2500м² = 0,00224 Гкал на 1м² * 50м² = 0,112 Гкал на квартиру.

3. Обсяг теплової енергї на опалення приміщення

70Гкал — 8,4Гкал (Q мзк) — 5,6 Гкал (Q оп ф.с.)= 56 Гкал на опалювані приміщення;

56 Гкал/ 2300м² = 0,02434 Гкал на 1м² * 50м² = 1,217 Гкал на опалювану квартиру.

Всього нарахування в опалюваній квартирі складає:

0,168 (Qмзк) + 0,112 (Qоп ф.с.) + 1,217 (Опалення) = 1,497 Гкал * 1737,61 грн/Гкал. = 2601,20 грн.

Приклад №2 (для квартири з індивідуальним опаленням):

Загальний обсяг спожитої теплової енергії у листопаді — 70 Гкал;

Опалювана площа п’ятиповерхового будинку (площа всіх опалюваних квартир) — 2300м²;

Загальна площа (площа опалюваних квартир та квартир з індивідуальним опаленням) — 2500м²;

Тариф на послугу з постачання теплової енергії для населення складає 1737,61 грн. за 1 Гкал;

1. Обсяг теплової енергії, витрачений на опалення МЗК та допоміжних приміщень визначається як частка від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення для п’ятиповерхової будівлі складає 12% (п.2 розділ 3 Методики) (Q мзк):

70 Гкал * 12% = 8,4 Гкал на всі приміщення; 8,4 Гкал / 2500м² =0,00336 Гкал на 1м² * 64м²= 0,21504 Гкал на квартиру.

2. Обсяг теплової енергії, витрачений на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи опалення, приймається як частка від загального обсягу теплової енергії, спожитої на опалення будівлі при подачі теплоносія в опалювані приміщення від індивідуального теплового пункту без регулювання складає 8% (п.2 розділ 5 Методики) (Q оп ф.с.):

70 Гкал * 8% = 5,6 Гкал на всі приміщення; 5,6 Гкал / 2500м² = 0,00224 Гкал на 1м² *64м² = 0,14336 Гкал на квартиру.

Всього нарахування в квартирі з індивідуальним опаленням складає:

0,21504 (Q мзк)+ 0,14336 (Q оп ф.с.) =0,3584 Гкал * 1737,61 грн/Гкал. = 622,76 грн.

Вимоги щодо мінімального споживання теплової енергії в опалювальному приміщенні.

Згідно Розділу VI Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг:

для споживачів, приміщення яких оснащені вузлами розподільного обліку, розподілене питоме споживання теплової енергії в розрахунку на 1 квадратний метр площі приміщення не може становити менше мінімальної частки питомого споживання теплової енергії.

Мінімальна частка середнього питомого споживання теплової енергії на опалення визначається для опалюваних приміщень, оснащених вузлами розподільного обліку теплової енергії.

Якщо опалюване приміщення спожило менший обсяг теплової енергії, визначений за показаннями вузлів розподільного обліку теплової енергії, ніж визначений за мінімальною часткою середнього питомого споживання, такому приміщенню донараховується обсяг спожитої теплової енергії.

Середнє питоме споживання теплової енергії розраховується як сумарний обсяг теплової енергії, витраченої на опалення всіх опалюваних приміщень будівлі, віднесений до сумарної загальної/опалюваної площі цих приміщень (у тому числі приміщень, не оснащених приладами обліку, за винятком приміщень з індивідуальним опаленням).

Мінімальна частка середнього питомого споживання теплової енергії (q_min) дорівнює 50 % від середнього питомого споживання теплової енергії на опалення (q_min), тобто q_min = 0,5 x q_сер.

За рішенням співвласників багатоквартирного будинку розрахункове визначення мінімальної частки середнього питомого споживання теплової енергії на опалення приймається з урахуванням нормативно допустимого зниження температури повітря в опалюваному приміщенні, фактичної температури зовнішнього повітря, впливу теплонадходжень у приміщення, місця розташування опалюваного приміщення у будівлі, але не нижче 40 % від (q_сер), при цьому співвласники багатоквартирного будинку надають виконавцю розподілу копію відповідного рішення про встановлення мінімальної частки на рівні, відмінному від 0,5.

У кожному розрахунковому періоді протягом опалювального періоду перевіряється дотримання вимоги щодо мінімального споживання теплової енергії в опалюваних приміщеннях, оснащених вузлами розподільного обліку теплової енергії.

При перевірці спожитий опалюваним приміщенням обсяг теплової енергії на опалення, визначений за показаннями вузла розподільного обліку теплової енергії та віднесений до загальної/опалюваної площі цього приміщення, порівнюється з мінімальною часткою середнього питомого споживання теплової енергії.

У разі недотримання цієї вимоги опалюваному приміщенню донараховується обсяг теплової енергії”

Додаток 1
до Методики розподілу між споживачами обсягів
спожитих у будівлі комунальних послуг
(пункт 1 розділу II)

Розподіл комунальної послуги залежно від категорії приміщень

Примітки:

1. Знаком “+” позначені складові комунальної послуги, які розподіляються між зазначеними категоріями приміщень, без умовних позначень – не розподіляються.

2. До позначень параметрів не застосовані індекси щодо категорії приміщення, надання комунальної послуги, типу приладів розподільного обліку.