Тарифи — тема, яка ніколи не втрачає актуальності, а тим паче — після підвищень, попереджень про зрив опалювального сезону, борги підприємств теплокомуненерго, тощо. Як перевірити достовірність даних у платіжках за тепло та які перспективи у ЖКГ в ексклюзивному інтерв’ю UAINFO розповіла народний депутат фракції «Самопоміч», заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства Альона Бабак.

— Альоно Валеріївно, кияни запанікували — отримали платіжки за тепло за новими тарифами.  У декого суми вказані захмарні, в декого — навпаки. У «Київенерго» припустили, що помилилися під час розрахунків. Проте згодом повідомили, що помилки малоймовірні. Де шукати крайнього?

— Тариф  установлюється для Київенерго Національною комісією, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Тобто для підприємства ціну встановлює держава, а не «Київенерго». Нацкомісія зафіксувала тариф  1385 гривень з урахування ПДВ за одну гігакалорію теплової енергії. Тобто, якщо в будинку встановлений лічильник, то вдаємося до наступного розрахунку:  вартість гігакалорії — 1385 гривень, множимо на кількість тепла, яку буде показувати лічильник. Ця сума розподіляється між всіма квартирами пропорційно площі.  У «Київенерго» має бути інформація про площу приміщень у будинку. Відповідно, визначається вартість одного квадратного метру і нараховується  сума кожній квартирі відповідно до її площі. Це фактично механізм нарахування плати у разі наявності лічильника тепла.

 — А якщо лічильника немає?

— Нацкомісія також встановила тариф на 1 квадратний метр послуг централізованого опалення. Для  тих споживачів, у яких немає лічильників, плата визначається по тарифу на опалення квадратного метру —  32 гривні 97 копійок. Раніше розрахунки проводилися так:  встановлений тариф 32 грн 97 коп множимо на площу квартири, наприклад, 60 квадратних метрів, і визначаємо, скільки складе плата за місяць.

У 2015 році за часів Арсенія Яценюка у постанову № 630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» були внесені зміни.

У Кабміні дійшли згоди, що фактична температура зовнішнього повітря у певний місяць може відрізнятися від нормативної, за якою рахується тариф. Так, Кабмін вніс зміну і записав іншу методику визначення плати за опалення. Тепер нарахування проводилися за формулою:  тариф , помножений на площу, помножений на певний коефіцієнт фактичної температури і кількість  днів опалення в певному місяці. Є методики, де написано, як визначається і нараховується коефіцієнт.

Вважаю, «Київенерго» могли б виступити перед людьми і пояснити ситуацію, навести приклади по деяким будинкам, розповісти, як вони вийшли на ці показники.

Звичайно, я не знаю розрахунків по кожному будинку, бо це в компетенції  абонентської служби «Київенерго». Але можливо, під час підставляння показників у формулу стався якийсь збій. У «Київенерго» абсолютно жорсткий регламентований механізм нарахування плати. З одного боку є встановлений тариф і вони не мають права використовувати ніякий інший, а з іншого — постанова Кабміну № 630, відповідно до якої вони повинні тим, хто не має будинкових лічильників, визначити плату за місяць. Не виключаю можливості, що коли робилися нарахування за певним алгоритмом, використали не ту формулу. Але я не буду  їх ні виправдовувати, ні спекулювати.

 — Тобто перевірити показники в платіжці можна самостійно?

— Думаю, що так. Почати варто з множення нормативу 32,97 грн на площу своєї квартири. А дані по фактичній температурі повітря кожного місяця можна дізнатися в Гідрометцентрі.

— Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман пригрозив кримінальною відповідальністю за неправильні комунальні платіжки. У нього є такі важелі впливу?

— Звичайно немає. Треба розуміти,  що платіжка — це фінансовий документ і механізм визначення плати регулюється постановою. Закон є обов’язковий. Якщо платіжка сформована з відхиленням від норм законодавства, або тариф застосований не той, який встановила Нацкомісія, чи неправильно використана формула, тоді може бути кримінальна відповідальність.

У випадку з платіжками «Київенерго» треба перевірити застосування формул, передбачених постановою Кабміну, алгоритм нарахування. Ми повинні розуміти, що теоретично може бути застосування санкцій,  а практично  — треба довести, що у платівках щось не так.

— Ситуацію з хибними даними в платіжках активно обговорює населення. Уже панують думки — не платити…

— Я б теж радила не платити протягом цього місяця за комунальні послуги. Штрафних санкцій, в принципі, немає. Нехай вирішиться ситуація. Але ж і тариф надзвичайно високий — майже 33 гривні за метр квадратний. А було 18. Ціни піднялися удвічі. Про високі тарифи неодноразово говорили політичні сили, зокрема, об’єднання «Самопоміч»  стверджувала, що всі наслідки високої ціни тепла похідні від ціни газу, в якій, ми вважаємо, абсолютно нерегламентованим  є рівень прибутковості «Нафтогазу». Розумію коли йде мова про покриття собівартості, але коли йдеться про прибутки в 21 мільярд гривень, які підприємство зареєструвало за перший квартал…

Ми  з урядом  розпочали розмови про те,  які наслідки будуть для кінцевого споживача від збільшення ціни газу. Зокрема, в сплаті за опалення. У ціні теплової енергії, яку продають темлокомуненерго, 76% складає ціна газу.

— В уряді вас почули? Якось відреагували?

— Абсолютно немає реакції. Відсутність реакції вражає тим, що не окремі депутати звертаються до уряду з проханням пояснити деякі моменти , а фракція політичної сили у повному складі просить пояснити питання на базі фінансового плану державного  підприємства, яким є «Нафтогаз». Уряд повинен контролювати фінансовий план підприємства відповідно до законодавства і бачити, на які прибутки воно орієнтується, усвідомлювати соціальні наслідки від забезпечення прибутковості підприємства в обсягах 21 мільярд гривень за півроку.

Ми все літо мали перемовини з урядом без виведення  їх в публічну площину, щоб не було спекуляції  і звинувачень, начебто наша фракція хоче дестабілізувати ситуацію. Але отримували тільки відписки.

Думаю, якщо зараз раптом підтвердиться, що «Київенерго»  в законний спосіб підставили всі дані у формулу, встановлену Кабінетом міністрів, і що в  розрахунках немає ніяких порушень, уряду знову треба буде повернутися до питання тарифів.

— Нещодавно Кабмін запропонував ввести 12-місячну розстрочку українцям на комунальні платежі. Ви говорили, що не до кінця розумієте механізм процесу. Що саме викликає запитання?

— Насправді,  все розумію. Не розумію лише політику уряду, який запроваджує такий механізм без законодавчого врегулювання інших речей. Абсолютно розумію, що наші люди не в змозі платити такі скажені тарифи. І розумію, що їм треба дати можливість розстрочення оплати. Вважаю, така пропозиція уряду може існувати як ідея. Але вона повинна бути доведена до логічного завершення. Підприємство має вчасно виплатити зарплату своїм працівникам, розрахуватися за тепло, ремонти, тощо.  І виходить так, що ми людям дали право «розтермінувати» платіж за тепло, а підприємству дали право зробити розстрочку тільки в частині оплати за газ. А що робити з оплатою праці? Податками? За це ж передбачаються штрафні санкції.  Це питання не може бути вирішено постановою. Має бути закон.

 — А такий є закон? Хоч якісь напрацювання?

— Немає. Тому й говорила, що не розумію, як можуть бути врегульовані такі речі постановою. Для мене це — «рішення напівміри».  Воно начебто вирішує якийсь соціальний аспект, але заганяє у фінансову яму підприємство, робить його заручником одномірного рішення уряду, яке не врегульовує питання  ланцюга відносин всього житлово-комунального господарства.

Підприємства теплокомуненерго мають так звані розподільчі рахунки. Все, що люди платять за тепло, зараховується на спеціальний рахунок, з якого автоматично за алгоритмом, затвердженого Нацкоміцією, 80% суми відраховуються  до «Нафтогазу» і тільки маленька частинка коштів залишається для самого  підприємства.  Із них потрібно оплатити всі рахунки. Відповідно, якщо люди скористаються пропозицією уряду,  ця часточка коштів для підприємств значно зменшиться.

— За таких обставин, чи запрацює механізм, запропонований урядом, якщо він недовершений?

— Він уже запрацював. В Україні на кінець вересня заборгованість по зарплатні  складала більше 2 мільярдів гривень. Серед лідерів-боржників  три області: Донецька, Луганська і Харківська. Саме тут на підконтрольних Україні територіях люди пішли оформляти пропоновану розстрочку. Особливо в Донецькій та Луганській областях. Рішення вступило в дію. А ланцюг врегулювання відносин — ні. Підприємства ще більше заганяються в боргову яму, а наступного року знову виникне питання  —  як реструктуризувати заборгованість, звідки брати гроші на погашення боргів?

Рішення мають бути державницькі. Вони повинні захищати людей, бути  збалансованими для суб’єктів господарювання, які працюють на підприємствах теплокомуненерго.

— Виходить, нас очікує ще одне лихо і проблема не вирішена?

— Так, нам усім колись треба буде все одно за це заплатити. У який спосіб — не знаю. Чи з місцевих бюджетів, чи з державних. Рішення про відстрочку  не значить, що ми вирішили проблему. Вона не врегульована. Я підтримую ідею допомогти людям, але ця ідея має бути відпрацьована по всьому ланцюгу відносин. Думаю, що рада б проголосувала за зміни в законодавство, розуміючи, яке виникло питання. Але зробити таку напівмірну річ — не державницька позиція.

— Не можна оминути питання щодо субсидій. Населення занепокоєне тим, що  в разі перевірок достовірності даних, зазначених для отримання субсидій, та проведених перерахунків, користувачам субсидій  у разі виявлення помилок чи недостовірності доведеться доплачувати за спожиті послуги або ж повертати кошти. Чи є підстави для хвилювань?

— У планах уряду значиться верифікація усіх соціальних виплат. Перевірка субсидій уже почалася. Знаю, що користувачів субсидій перевіряють, особливо жителів сільської місцевості. Зокрема, власників паїв. Визначають, чи приносить пай доходи людині, чи здається він в оренду. Така перевірка проводиться ще з вересня. Але ж у постанові Кабінету міністрів  вказано, чого не мало б бути в людини, яка претендує на субсидію.

У мене була дивна розмова з міністром соціальної політики Андрієм Ревою, коли він тільки обійняв посаду. У той час у депутатів зарплата складала  трішки більше 4 тисяч гривень.  Я маю двох дітей, маленьких дохід,  але ще —  800 тисяч гривень на рахунку в банку. За таких обставин розумію, що не піду оформлювати субсидію, на що він відповів, що я маю на не право, бо нині немає обмежень щодо рахунків у банках. Тільки зараз уряд вносить зміни в постанову щодо  врахування депозитів і тому подібне.

Хочу зрозуміти, якщо людина, маючи зарплату 4,5 тисячі гривень і , наприклад, мільйон гривень на банківському рахунку,  отримала вона субсидію? І якщо отримала, чи скасують її нині?

Я так розумію, після внесення згаданих вище змін, деякі люди будуть позбавлені права на субсидію. Але я вважаю, це абсолютно закономірно. Не може людина з мільйоном на рахунку із низькою зарплатою отримувати від держави таку ж допомогу, як людина, котра взагалі нічого не має.

— Пригадую, кілька років в уряді говорили, що в процесі оформлення субсидій  розраховують на порядність українців. Малося на увазі надання достовірних даних. «Тест» пройдений, як вважаєте?

— Це нонсенс! Я вважаю, люди абсолютно раціональні у своїх діях і закон має визначати, хто отримує субсидію, а хто — ні. Те,коли людина вважає, що вона не повинна отримувати субсидію, і те, що прописано в нормах закону, — різні речі. Якщо людина хоче скористатися правом, наданим йому законом, вона ним користується. Закон має бути чітким. А що значить, розраховувати на порядність? Це неправильний підхід.  Закон має бути таким, аби людина мала чітку інструкцію щодо застосування свого права або його відсутності.

— Згідно з проектом державного бюджету на 2017 рік, на субсидії планували виділити 51 мільярд гривень. У підготованій редакції до другого читання суму зменшили до 47,1 мільярдів. Цього вистачить?

— Я вважаю, що сума має бути більша, бо з підвищенням мінімальної заробітної плати до 3200 гривень однозначно зросте ціна обслуговування житла, адже оплата праці в цих послугах складає надзвичайно високий відсоток. Серед витрат на обслуговування житла велику частину займають зарплата для працівників некваліфікованої праці — двірників. У Києві вона складає 2200 — 2600 гривень із усіма виплатами і доплатами між розрядами та коефіцієнтами. Тобто, щоб підняти двірникам зарплату до 3200, треба додати 1000 гривень. А з чого дорахувати? З тарифів. Ні з чого іншого. Сказати, що ми повинні підвищити людині зарплатню, а не підвищити тариф на обслуговування житла —  ні про що не сказати. Ціна на обслуговування житла буде підвищена однозначно, а субсидій на це не рахували.

— То протягом 2017 року можливі ще виділення коштів на субсидії?

— Розумієте, підвищення мінімалки треба було робити з меншим інфляційним витком. Можливо, спочатку варто б підняти  до 2800 гривень. Так ті, хто мають бути захищеними, були б такими. Але ж лікарі нині отримують менше, ніж 3200 гривень. Це взагалі абсурд. Якщо запитати,чи я погоджуюсь із мінімалкою в 3200, —  погоджуюсь. Не може лікар отримувати менше 3200, але ж так само буде отримувати двірник. Проте лікарю підвищиться плата за житло, бо ми підняли її двірнику. Бачили, що всі коефіцієнтні розряди зберігаються, але до рівня 3200. Тобто 1600 гривень буде складати оклад працівника першого розряду, потім враховуючи розрядні коефіцієнти, до  15 розряду ми тільки наберемо 3200 гривень.

 — Ситуація безвихідна чи щось пропонуєте?

— Думаю, підвищення мало б відбуватися в інший спосіб. Треба було передбачати наявність кваліфікованої та некваліфікованої праці. Необхідно зберігати ці співвідношення. Не можна було прирівнювати лікаря з двірником. Я поважаю двірників, ніколи не страшила своїх дітей: не будеш вчитися, працюватимеш двірником. Це люди, які нам допомагають бути європейським містом, селом .  Але  рішення повинно було б бути більш багатомірним.

Знаєте, кажуть, благими намірами вистелена дорога в пекло… Я так само підтримую ідею збільшення мінімалки. Абсолютно підтримую. Не можуть люди отримувати так мало грошей. Але мало б бути збережене співвідношення. Свого часу подібне було з пенсіями. Це демотивує людей працювати. Проте живемо ми в часи драматичних змін і, на жаль, не завжди вони обґрунтовані. Але для Міжнародного валютного фонду підвищення мінімалки — не питання справедливості. Вони просять показати наші розрахунки. Ми й покажемо — податків буде більше,  але з точки зору деталей — це проблема.

 — Зважаючи на обставини, чи є необхідність голосувати за мінімалку в 3200 гривень на 2017 рік?

— Я не проголосую проти. Вважаю, люди повинні отримувати мінімум 3200. Але зберігається зрівняння лікаря і двірника. Це комплексне рішення і не запропонований інший спосіб його вирішення.  Ми, як депутати, не в змозі це зробити, бо не маємо уряду України, не маємо штату міністерства фінансів або міністерства соціальної політики, щоб виписати норму в держбюджеті так, аби вона працювала в інших спосіб.

— А скільки держава планує виділити на енергоефективність у новому році? Стільки часу присвячують цьому питанню, форуми проводять, обговорення…

— На енергозбереження закладені малі гроші  — 800 мільйонів гривень. Із них 400 мільйонів гривень відведено на програму «теплі кредити», і ще 400 —  на Фонд енергоефективності.  Спочатку планували виділити на фонд усі 800 мільйонів, але потім розподілили цю суму, бо він ще не працює. Проте необхідно, щоб програма енергоефективності працювала хоча б до моменту, поки запрацює Фонд.

Уряд нас запевнив: якщо депутати підтримають створення Фонду енергоефективності й він запрацює, тоді Україна отримає значну суму грантових коштів, які його наповнять. Йдеться про мільйони.

Нас переконували, що з бюджету не варто залучати більше грошей на енергоефективність, бо уряд очікує підтримку. Говорять, наче вона вже є від уряду Німеччини.

— На цю підтримку розраховують у 2017 році?

— Так, але справа в законопроекті  «Про енергетичну ефективність будівель». Саме в ньому передбачене створення цього Фонду. До того ж, потрібен час, поки він запрацює.

— На вашу думку, програма енергоефективності, впроваджена в минулому році, дала очікувані результати? Спрацювала?

— Звичайно. На неї був надзвичайно великий попит. Навіть не вистачило виділених  грошей. Ми зараз говоримо, що має запрацювати якомога швидше  Фонд. Парламент повинен підтримати його створення, щоб залучити всі необхідні ресурси на заходи, направлені на енергоефективність.

— Говорите про підтримку парламенту. Нещодавно, Верховна Рада підтримала законопроект щодо реструктуризації заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії, який має вирішити питання боргів…

— Так, це важливий законопроект, який вирішує долю боргів у сумі 18 мільярдів гривень перед «Нафтогазом».  Спочатку держава покриває свої борги з різниці в тарифі, які оцінюються в 7,3 мільярди гривень, а решта боргу реструктуризується на 5 років із замороженням пені та штрафів. Тобто на цей реструктуризований борг пені та штрафи заморожуються. Якщо підприємство виконає свої зобов’язання по реструктуризації, йому через 5 років спишуться штрафні санкції, а коли ні, то пені знову включаються до виплат.

Мова про те, що підприємствам треба буде взяти кредити, і окрім поточних відрахувань, які  ніхто не відміняв, мати ресурс для погашення реструктуризованих боргів. Загальна сума штрафних санкцій більше 5 мільярдів гривень.

 — Президент України Петро Порошенко  ще не підписав цей закон, наскільки відомо. Знаєте причину зволікань?

— Не знаю, чому зволікає. Сподіваюся, що підпише згодом. Цей законопроект підтримують у всіх регіонах.

Юлія Гайдіна