Лічильники тепла – прекрасна можливість сплачувати лише за фактично використану теплову енергію, а не за втрати тепла по теплотрасах. Після прийняття Верховною Радою у першому читанні Закону «Про комерційний облік комунальних послуг» питання енергозбереження перейшло у площину загальноукраїнської політики економії.
Розрахунки Національного екологічного центру України називають цифру у 43 тисячі будинків. Саме стільки багатоповерхівок потребують встановлення лічильників тепла. Найгірша ситуація у Тернополі, тут приборами обліку тепла обладнані лише 7% житлових будинків. Найкраща у Львівській області – 73%. Загалом по країні трохи більше половини будинків мають встановлені лічильники тепла (51%).
Встановлення лічильників входить до обов’язків комунальних теплопостачальних компаній. Вони мають і придбати лічильник, і встановити, і проводити періодичну повірку. Витрачені кошти закладаються в тариф, і, для того, щоб ця додаткова сума не стала непомірним тягарем для родини – можуть бути розписані на 5 років. Якщо теплокомуненерго не справляться із завданням до вказаного у законі терміну – 31 грудня 2018 року, то їх очікують штрафи.
Крім теплокомуненерго, право встановлювати лічильники матимуть і інші компанії, але лише ті, які мають ліцензію на постачання тепла.
Загалом на встановлення лічильників у кожному житловому будинку України буде витрачено близько 50 млрд. грн., при розрахунку, що вартість одного лічильника 50 тисяч гривень.
Європа вимагає – Україна реалізує
Вимога щодо встановлення лічильників є прямою вимогою директив ЄС. Про це розповідає аналітик Інформаційної кампанії «Сильніші разом!» Дмитро Науменко:
«У старій директиві по енергоефективності (2006/32/ЄС) було вказано, що держави-члени ЄС зобов’язані забезпечити кінцевих споживачів індивідуальними лічильниками, але лише там, де це технічно можливо, фінансово підйомно та де це може принести економію споживання енергії. В нових будинках встановлення індивідуальних лічильників було визначено обов’язковим, а також вимагалось, щоб всі розрахунки за комунальні послуги здійснювались на основі даних обліку і причому достатньо часто, щоб споживач міг нормально реагувати зміною своєї поведінки споживання. Нові газові та електричні директиви (2009/72 та 2009/73) на додачу до цих положень просувають ідею встановлення «розумних лічильників» (електронні пристрої, що зазвичай працюють в парі із системами автоматичного регулювання енергоспоживання). Якщо в цьому випадку вигоди від їх встановлення переважать витрати, то не менше 80% споживачів електроенергії мають бути оснащеними такими лічильниками до 2020 року. По газу жодних зобов’язань та дедлайнів немає. Нова директива ЄС з енергоефективності (2012/27/ЄС) має також положення, що всі кінцеві споживачі мають бути обладнані індивідуальними лічильниками на всі види комунальних послуг, але там, де це технічно, фінансово та з точку зору вигоди по економії енергії можливо».
Понад три роки активної адвокації, три версії Закону та десятки зустрічей для пошуку спільних рішень знадобилось для того, щоб вищезгаданий законодавчий акт нарешті був прийнятий у першому читанні.
Проте не всім подібні реформи і вимоги були до вподоби і довгий час певні деструктивні сили робили все можливе аби розгляд закону не зрушив з «мертвої точки». Головною причиною такого «гальмування» експерти вважають зменшення поля для корупційної діяльності комунальних теплопостачальних компаній.
Європейська практика обліку тепла
Питання обліку тепла свого часу гостро постало і перед нашими західними сусідами. Як відзначають експерти, на разі не всі європейські країни встановили індивідуальні лічильники, але що стосується загальнобудинкових приладів обліку, то тут вони справились на всі сто. На початковому етапі ситуація була не краща ніж у нас. Країни пострадянського табору (Польща, Чехія) мали погану термоізоляцію, а більшість будинків у тій же Італії чи Німеччині мали вертикальну розводку.
Вирішення проблеми обліку тепла у будинках з вертикальною розводкою знайшов датський інженер Одін Клоріус в семидесятих роках, коли винайшов розподілювач тепла.
Історія індивідуального обліку комунальних послуг у Європі нараховує уже понад двадцять років. Показники економії теплової енергії, яких досягають за рахунок щоквартирного обліку, становлять 20-50% у Західній та Східній Європі відповідно. Капітальні ж витрати на встановлення лічильників повертались за півтора-три роки.
Як же на практиці європейці розраховують скільки мають оплатити за тепло у поточному місяці? Зазвичай 30% показників загальнобудинкового лічильника мешканці будинку оплачують пропорційно до квадратури площ квартир, а 70% — з огляду на показники індивідуальних лічильників та розподілювачів. Таким чином вирішується проблема загальнобудинкових втрат тепла, оплати за опалювання місць загального користування, а також унеможливлюється практика «нульової оплати» при вимкнених радіаторах і опаленні «за рахунок сусідів». Якщо розподілювачів і індивідуальних лічильників нема – все оплачується пропорційно до площі.
Тепломодернізація у Чернігові: впевнено і згідно плану
Процес встановлення лічильників у Чернігові відбувається впевнено і доволі швидко, про це повідомляє директор КЕП «Чернігівська ТЕЦ» ТОВ фірма «Технова» Олександр Шевченко.
— У зоні обслуговування фірми «Технова» знаходиться 589 будинків. На сьогоднішній день встановлено близько 63% лічильників. Ми тримаємо дуже хороший темп і до кінця року плануємо встановити 100% приборів обліку тепла, — повідомляє Олександр Шевченко.
Встановлення одного лічильника обходиться фірмі «Технова» від 20 до 30 тисяч у залежності від складності роботи. Ці гроші, як зазначено вище, закладаються в тариф, і, для того, щоб ця додаткова сума не стала непомірним тягарем для родини, розписуються на 3-5 років між всіма жителями будинку. Що стосується індивідуальних лічильників (у будинках з горизонтальною розводкою) та приладів регулювання подачі тепла, то вони встановлюються додатково, за кошти жителів будинку. За словами Олександра Шевченка сам лічильник не несе економії, тому якщо мешканці бажають зберегти кошти необхідно проводити утеплення будинку та встановити прилади регулювання подачі тепла.
На думку голови асоціації ОСББ Чернігова Максима Конашевича встановлення лічильника тепла є прямою необхідністю, адже дає можливість сплачувати лише за використане тепло.
— Можливо, на початковій стадії головну роль відіграє не економія, а саме облік тепла, яке постачається на будинок, адже раніше за рахунок жильців перекривались втрати тепла по теплотрасах. Тепер же ми отримуємо можливість сплачувати лише за фактично використане тепло, — коментує Максим Конашевич.
За словами очільника асоціації майже всі ОСББ Чернігова вже встановили прилади обліку використаної теплоенергії.
Погоджується з думкою Конашевича і очільник одного з ОСББ Чернігова депутат Чернігівської міської ради Ярослав Ковтун.
— Ми встановили лічильник і прилади регулювання тепла минулого року, тому самостійно контролюємо температуру. Наразі можна констатувати економію 30-40%. Ми обрали людину, яка відповідає за контроль температури вдень та вночі. За рахунок цього відбувається економія. Нажаль, наш будинок обладнаний вертикальною системою опалення, що унеможливлює встановлення індивідуального лічильника тепла, проте економія є відчутною, — коментує Ярослав Ковтун.
За словами Ярослава Ковтуна, вони встановлювали лічильник та прилади регулювання тепла ще до прийняття Закону, тому все робилось власними коштами.
— З метою встановлення лічильника ми зібрали по 450 грн. з квартири. Всього у нашому будинку 76 квартир. Проте найшлись двоє мешканців, які були проти встановлення лічильника, адже вони мали величезні пільги. Загалом весь процес встановлення обійшовся приблизно у 27 тисяч гривень, — повідомляє Ярослав Ковтун.
Що стосується індивідуальних лічильників тепла, то їх власники вказують на величезну економію. Один із таких, Олександр Сергєєнко, говорить, що встановив індивідуальний лічильник ще у далекому 2008 році.
— Тоді це коштувало набагато дешевше ніж зараз, проте сума була чимала. Але вже за рік-два було відчутно переваги використання індивідуального лічильника. Проте зараз «тепловикам» не вигідно, щоб люди встановлювали індивідуальні лічильники, тому починають вигадувати різні перепони для населення, які є незаконними. Змушують йти у ЖКГ, брати якісь дозволи. А більшість населення є юридично безграмотним, що і гальмує процес встановлення лічильників. Але, не дивлячись на все, люди повинні докладати максимум зусиль та відстоювати своє право на енергозбереження.
Автор: Денис Домоцький, ПіК для інформаційної кампанії «Сильніші разом!»
